У листопаді засідання Семінару з теорії, історії та історіографії міжнародних відносин відбулося в Одеському будинку вчених на тему «Ядерна стратегія НАТО: концептуальні зміни чи мінливі обставини?». Доповідь була представлена аспіранткою другого року навчання Мельник Т. А.

Під час зустрічі були розглянуті результати міжнародної конференції «НАТО у протистоянні викликам сучасного світу – Після Варшавського саміту 2016 року», що відбулася 15-16 листопада у Лодзі, Польща.

В рамках виступу доповідач розглянув трансформаційні процеси, пов’язані із зміною самої форми подачі стратегічних документів Альянсу, перехід від засекреченої до відкритої форми оформлення, та відповідну зміну функцій. Як історично на різних етапах, так і сьогодні вибір ядерної стратегії НАТО невід’ємно пов'язаний із відповіддю на такі питання, як можливість використання ядерної зброї локально чи невідворотність глобальної ядерної війни, а також рівень довіри опонентів до ядерних гарантій та готовності використати ядерну зброю як таку.

Була зазначена велика роль Чикагської тріади, що включає цілий комплекс стримування ядерною та конвенційною зброєю разом з системою ПРО. Були наведені приклади різного сприйняття ситуації на Заході та у Росії, в тому числи через різну стратегічну культуру та світосприйняття.

За результатами Варшавського саміту НАТО переходить від системи колективної безпеки до системи колективної оборони, що не могло залишити без змін ядерну сферу. Окремої уваги заслуговують можливі зміни ситуації у зв’язку з досить категоричними заявами Дональда Трампа під час передвиборчої компанії.

Під час дискусії розглядалися такі питання як академічна доцільність виділення ядерної стратегії НАТО в окремий напрямок дослідження, роль та динаміка розвитку протиракетної оборони в Європі, роль та значення секретних протоколів Альянсу та інші.