«Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» (м. Київ) та Центр міжнародних досліджень Одеського національного університету імені І.І. Мечникова провели круглий стіл «Політична осінь на Півдні: больові точки Одещини», який відбувся 8 жовтня в м. Одеса.

Під час круглого столу експерти та гості обговорювали наступні питання:

  • На які реформи населення на Півдні України чекає найбільше? Чи співпадає це з очікуваннями в інших регіонах?
  • Як громадськість оцінює прогрес у виконанні реформ? Кого вважає рушійною силою змін, а кого – джерелом перешкод для їх реалізації?
  • Зовнішньополітичні орієнтації українського Півдня: як виглядає зараз громадська думка щодо НАТО, ЄС і Росії?
  • Як виглядає російсько-український конфлікт очима жителів Півдня?
  • Місцеві вибори: чи стануть вони кроком до оновлення місцевих еліт?

Олексій Гарань, науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія», під час виступу наголосив на тому, що місцеві вибори можна було б відтермінувати. Але старі місцеві вдали не здатні виконувати свої обов’язки. В той же час вибори проходитимуть за дуже складних умов (економічний спад, люстрація не проведена, корупція не подолана). До того ж діючий Закон про вибори не є найкращим, у тому числі через те, що приймався під тиском обіцянок. Можливо, варто було тимчасово спиратися на положення Закону про вибори 2010 року.

Також О. Гарань підкреслив, що незалежно від результатів місцеві вибори не є підставою для дострокових парламентських виборів. Така ситуація стане дестабілізуючим чинником, виступатиме на користь політики Кремля.

Було зазначено, що перемир’я на Сході буде збережено. Путін зацікавлений у пом’якшенні санкцій проти Росії, саме тому вибори в ДНР та ЛНР не були досі проведені. Проте вони й не скасовані, вони лише відтерміновані. Такий підхід обрано для подальшого використання виборів як елементу торгу, маніпулювання. Є багато питань без відповіді щодо місцевих виборів на території ДНР та ЛНР – який прапор висітиме на дільницях, які сили забезпечуватимуть охорону?

Щодо зовнішньополітичних орієнтирів, О. Гарань підкреслив, що ставлення українців до НАТО зміцнилося принципово, але зберігаються регіональні відмінності. Якщо проводити референдум щодо приєднання до НАТО зараз, більшість українців проголосує «за», вважає О. Гарань, але це може бути використано як інструмент розколу країни.

Марія Золкіна, експерт Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, представляючи результати соцопитувань, наголосила, що поєднання таких тем, як місцеві вибори, реформи та зовнішньополітичні орієнтири пов’язано з тим, що, по-перше, ці питання є опосередковано взаємопов’язаними, по-друге, в суспільстві спостерігаються певні зміни у ставленні до вказаних проблем.

Оксана Личковська, доцент кафедри соціології Одеського національного університету імені І.І. Мечнікова, погодилася з висновками соцопитування, які озвучила М. Золкіна. В той же час Одеса та Одеський регіон мають власні особистості, що й відображається у відповідях на поставлені під час опитування запитання. Головна відмінність – орієнтація на себе та самоорганізація, зосередженість на локальних та соціально значущі проблеми.

Варто зазначити, що в Одесі майже 40 % опитуваних виступають проти приєднання до будь-якого блоку чи союзу. Лише тільки 20% виступають за інтеграцію в ЄС і 16% - за Митний союз.

Анатолій Бойко, голова Одеської обласної організації КВУ, підкреслив необхідність активізувати роботу соціологічних центрів в Одесі, де існує потужна школа соціологів.

Підкреслив, що Закон про вибори не сприятиме оновленню політичних еліт на місцевому рівні, виокремивши наступні чинники:

  • скорочення місць призводить до посилення конкуренції; тож діючим депутатам легше зберегти мандати, чім пробитися активістам;
  • необхідність балотуватися від політичних партій;
  • підвищення прохідного бар’єру.

Особливо наголосив, що ці вибори є перехідними, дуже важливо для населення йти на вибори та сприяти зміні політичних еліт. Це покращить ситуацію перед черговими парламентськими виборами 2017 року відповідно до Закону про децентралізацію.

Залишається відкритим питання щодо прийняття нового закону про парламентські вибори, оскільки нині діючий нормативний акт є вигідний політичним силам, що представлені сьогодні в Парламенті.

Олег Хорошилов, доцент кафедри політології Одеського національного університету імені І.І. Мечнікова, акцентував увагу на чинниках, які перешкоджають оновленню місцевої політичної еліти. Він виокремив наступні:

  • умовність внутрішньополітичної єдності реформаторів;
  • потенціальній політичній еліті (реформаторам) протистоїть стала правляча політична еліта;
  • «лава запасних Президента» - відсутність команди у Президента; так, серед діючої команди в Одеському регіоні є представники різних політичних сил, в тому числі опозиційних;
  • значення терміну «оновлення» - поява нових облич або ж якісне оновлення. Саме цей пункт викликає найбільше питань під час аналізу списків кандидатів.

Володимир Дубовик, директор Центру міжнародних досліджень Одеського національного університету імені І.І. Мечнікова, підкреслив, що зростання позитивного ставлення населення до НАТО пов’язано з тим, що Україна залишилися відкритою та беззахисною перед лицем ворога. Дані щодо ЄС повернулися до дореволюційного рівня, проте здивовує зростання кількості тих людей, що досі не визначилися у своїх зовнішньополітичних орієнтирах. Тож потрібна послідовна інформаційна компанія у цьому напрямку. Також важливим елементом її має стати висвітлення успішних кроків та досягнень, чого досі не спостерігається.

Він також зосередив увагу на регіональному вимірі, зазначивши, що зараз не має можливості однозначно оцінити діяльність М. Саакашвілі. З упевненістю можна сказати, що це не провал, але й не прорив. Існують сумніви щодо його здатності працювати в такому регіоні, до того ж він є обмеженим у своїх можливостях. Проте вже є хороші починання, вірні кроки.

Серед позитивних моментів варто зазначити його новий підхід до роботи: відкритість, взаємодія з народом, винесення на суспільне обговорення окремих питань. Є й слабкі сторони, в першу чергу, це його команда – «Ноїв ковчег реформаторів Саакашвілі». Також до слабких позицій можна віднести його підхід, що базується на принципі первинності вироблення загальної стратегії для регіону, а окремими питаннями мають займатися члени його команди.

Підсумовуючи, було зазначено, що досвід Саакашвілі навряд чи можна буде використовувати для інших регіонів через особливості Одеської області та персональні характеристики губернатора.

Під час дискусії виступили С. Глебов, Д. Кузьмін, І. Максименко.

Сергій Глебов, доцент кафедри міжнародних відносин Одеського національного університету імені І.І. Мечнікова, вказав, що погіршення ставлення населення до ЄС є природнім через суб’єктивні та об’єктивні чинники:

    • боротьба з корупцією під егідою євроінтеграції;
    • «відкладений попит» та «відкладені очікування» - безвізовий режим. Якщо буде відкрито у 2016 році – спостерігатиметься зростання підтримки євроінеграційного питання;
    • вступ в силу Угоди про асоціацію з 1.01.2016. Уряду потрібно боротися за своєчасне виконання умов, а також протидіяти зусиллям Москви знову відтермінувати цей крок.

Але тут дуже важливими є успішні реформи, тоді зростання підтримки забезпечене. Інакше варто очікувати на нове падіння, аж до внутрішньої контрреволюції.

Денис Кузьмін, координатор європейських програм Центру міжнародних відносин Одеського національного університету імені І.І. Мечнікова, наголосив, що не варто спокушатися зростанням підтримки євроатлантичної інтеграції. Причина проста: воєнні дії, агресія, але не прогрес в інформаційній політиці. Потрібно пам’ятати, що загальна антізахідна позиція знаходиться у підпіллі. Сьогодні спостерігається підойм патріотичних настроїв, у тому числі в Одеському регіоні, в той же час суспільство не симпатизує радикальним партіям. Отже ресурс патріотичного оптимізму є обмежений і без успішних реформ швидко сплине.

Щодо ЄС було зазначено, що жодна політична сила не спирається на зовнішньополітичні орієнтири. Запорукою щирого бажання щось змінити та реформувати є реальні кроки з імплементації Угоди про асоціацію. Потрібно уникати популізму, зосередитися на патріотичній та конструктивній роботі в регіоні, що стане базисом для збереження високої підтримки ЄС та НАТО в Україні.

Ірина Максименко, викладач кафедри міжнародних відносин Одеського національного університету імені І.І. Мечнікова, наголосила, що сьогодні спостерігається тенденція до пов’язування тимчасових труднощів під час реформ з євроінтеграцією України. Така ситуація сприятиме посиленню негативного ставлення населення до ЄС.

Ознайомившись з питаннями, що ставилися під час опитування фондом та тими опитуваннями, що проводилися п’ять або навіть більше років тому, можна побачити, що загальне розуміння та уявлення населення щодо НАТО зовсім не змінилося. В тому числі серед молоді. Тож важливим є відкоригувати інформаційну політику на регіональному та державному рівні з урахуванням слабких місць та попередніх помилок.